
У НВК «СЗШ№2-гімназія» 4 березня, у день народження нашого видатного земляка – геніального українського поета і композитора Володимира Івасюка, якому мало б виповнитися 70 років, відбувся вечір пам’яті «Пісні, з якими ми росли». Учитель української мови та літератури Марія Мількович з учнями 6-А класу перенесли глядачів у 70-ті роки минулого століття, зупинившись на яскравих сторінках життєвого і творчого шляху поета-пісняра і композитора. Спогади батьків, сестер, колег, друзів, у ролі яких перевтілювались на сцені ще зовсім юні актори, викликали цілий шквал емоцій: від захоплення ( «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Червона рута» справжні світові музичні хіти!) до обурення ( так цинічно знищений, стертий з лиця землі радянською владою лише за те, що був українцем!) Архівні матеріали, унікальні відеозаписи, світлини, живий голос Івасюка – все це зворушувало до глибини душі. Слава і визнання були незаперечні: приміром, Софія Ротару із піснею «Водограй» на пісенному конкурсі у Сопоті 1972 року посіла І місце, у 1971 році пісня «Червона рута» стає переможцем першої (радянської!) «Пісні року» і після цього стає популярною у багатьох країнах Східної Європи, а глядачі Кремлівського палацу у Москві 10 хвилин аплодували стоячи, не відпускаючи Івасюка зі сцени! Скільки ще геніальних пісень і композицій могла б створити ця талановита людина, якби… якби не був так трагічно обірваний його політ на крилах щирих українських пісень!