Третя річниця повномасштабної війни в Україні… Але війна триває вже одинадцять років – років болю, смутку, страху, відчаю, сліз матерів і дружин, років втрат і випробувань.
Говорити з дітьми про війну – непросто, адже їхні серця сповнені надії та мрій про мир, спокій, впевненість у завтрашньому дні, любов і доброту. Вони хочуть жити без звуків сирен, без страху за рідних, без темних ночей, освітлених вибухами. Вони вірять, що настане день, коли Україна знову буде вільною, коли у небі замість дронів літатимуть лише птахи, а на полях замість окопів зацвітуть маки.
Устами дитини промовляє істина. І їхня віра в мир – це наша надія на Перемогу. Кл.керівник 1- Б класу Зоя Артим
